Вражаюча подорож до Українського борщу

🎩 Вітаю, шановні читачі блогу Містера Вуса!

Не вистачає часу на подорожі, або коштів?

 

Завжди є альтернатива, якою можливо скористатись і отримати цікаві знання.

 Почнемо подорожувати зі свого столу, а саме здійснимо подорож в далеке минуле, в якому ми дізнаємось про історичне успадкування.

З точки зору історії та культури український народ отримав цінне успадкування від козаків, що проживали в різних регіонах України. 

Україна - це борщ, глибоко вкорінений в наші традиції смаків і спогадів.

 Він - як калейдоскоп, де змішуються аромати буряку, картоплі, капусти і часнику. 

Це не просто страва, це культурний символ, що об'єднує покоління за поколінням.

Борщ - це розмова за обіднім столом, де відбувається обмін новинами, сміхом і теплом.

 Це запах дитинства, коли бабуся варила його на великій плиті, а вікна були відчінені, щоб аромат розносився по всьому подвір'ю.

 Це смак родинних свят, коли всі збираються за одним столом, а борщ виноситься великою мискою, прикрашеною зеленню.

 Це момент, коли ми ділимось радістю і смутком, коли борщ стає спільним джерелом натхнення.

 Козаки спільно проживали та об'єднувалися в курені. Козацькі громади мали важливе значення та спільне життя.

 Куренний атаман був їхнім керівником, а курені включали в себе кілька поселень козаків.

 В куреннях козаки проживали та готували смачну страву - борщ. 

Важливою частиною козацького життя був саме той борщ, який залишився нам у спадок. 

Вони часто варили його під відкритим небом або в курені. 

Таким чином, курені були не лише житловими приміщеннями, але й місцем, де козаки ділилися своїми думками.

Занирнемо ще глибше в давнину з думкою про борщ. 

У 1584 році, німецький купець Мартін Груневег відвідав Київ, який тоді належав Польсько-Литовській Короні.

 Гордий Київ зі своєю культурою, архітектурою мав важливість для східнослов'янської цивілізації, що робило його визначним містом того часу.

 У своєму щоденнику Мартін згадує борщ - це перше відоме посилання на цю страву. 

Проте, за історичними джерелами українці їли борщ принаймі вже давно.

 У 2022 році ЮНЕСКО включила культуру приготування борщу до Списку нематеріальної культурної спадщини, яка потребує невідкладного збереження.

 Борщ - офіційно український і перебуває під захистом ЮНЕСКО.

 Це не просто їжа, а частка нашої історії та національної гордості, яка лишається популярною українською стравою і сьогодні. 

 Отож навколо нашої тарілки з борщем з'явились дискурсії, які описує навіть BBC NEWS.

 А чим же цінується український смачний борщ?

 

Він дуже корисний поживними речовинами.

 Борщ містить буряк, який надає йому характерний червоний колір.

 

Буряк багатий залізом, марганцем, фолієвою кислотою та вітаміном В6.

 Крім того, в борщі є цибуля, морква, капуста, картопля, часник, які також містять вітаміни та мінерали. 

 Борщ допомагає контролювати тиск крові, та знижує ризик захворювань серця, печінки та шлунка. 

Він має низьку кількість калорій, що робить його ідеальним вибором для різних видів дієт, природно не містить в собі глютену і підходить людям з целіакією або непереносимістю глютену.

 Не можливо порівняти смак домашнього борщу з нічим іншим.

 Це комфортне поєднання смаку та аромату втілює в нас здоров'я і сенс життя.

 Давайте дізнаємось, а звідки в Україні появились соковиті овочі для смачного борщу.

Морква має давню історію, її походження пов'язане з Персією та Авганістаном.

Ось деякі цікаві факти: Дика морква була знайдена ще за 200 років до нашої ери.

 

Одомашнена в Азії в 10 столітті.Звідти насіння морквини були вибрані, перевезені та продані через каравани до сусідніх арабських, африканських та азійських земель.

 Моркву прийняли негайно та почали виводити нові сорти цього відомого коренеплоду.

 Навіть у ті давні часи селекціонери граючись з природою робили її різних кольорів, таких, як чорний, білий, червоний та фіолетовий. 

Цікаво, що оранжевого кольору, який ми використовуємо сьогодні, не було.

 В Давньому Єгипті моркву не тільки їли, а ще й використовували, як лікарський засіб.

 

Її розміщували в гробниці фараонів, а зображення збору та обробки можна знайти на численних ієрогліфічних малюнках.

 Великий шлях був у моркви поки вона потрапила до козаків, які почали вирощувати її в теплих степах Херсонщини.

 Наша родюча земля прийняла її і закохала в свої обійми.

 Червоний буряк має цікаву історію.

Його походження пов'язане з Північною Африкою та Середземномор'ям.

 

Одомашнили буряк в Азії, ще в десятому столліті.

 Цей важний корнеплод, подорожуючи по країнам, завітав і до нас. 

Де й знайшов затишну зупинку на якій познайомився з козаками та родючою землею. 

 Згадки про цибулю в якості культури було знайдено в клинописних зображенях Стародавнього Єгипту в 4000 році до нашої ери.

Цибуля була символом Всесвіту у Стародавній Греції. Гомер і Діоскорид писали про неї в своїх письменах, як лікарську рослину. 

Гіппократ та Арістотель їли її, ще в ті часи. В храмі Апполона цибулю дарували нареченим.

 

В Пелузіумі важали цей овоч шкідливим для здоров'я і стверджували, що вона привертає злих духів.

 Закохала цибулю і українська земля. Зла та соковита знайшла своїх відданих і в нас.

 Капуста родом із Центральної Азії і стала, ще у середньовіччі важливою частиною європейської кухні.

Нова теорія, підтверджена молекулярними та біохімічними дослідженнями,стверджує, що часник в дикому виді родом з Центральної Азії.

 

Знайшли його приблизно 5000-6000 років до нашої ери.

 

Селекція продовжується і сьогодні, і вона допомогає нам отримувати смачний та корисний часник для нашого столу.

Інки вирощували картоплю в Перу та Болівії на узбережжі озера Тітікака до нашої ери за 2500 років.

А чи здогадувалися Інки, що через тисячі років, їхня картопля буде рости і прикрашати наш борщ.

 

 Україна та її земля стала рідною ненькою, яка приголубила своїм теплом і родючим грунтом всі овочі, які ми споживаєм у своєму борщі. 

Дякуємо бізнесменам того часу, які незнаючі творили історію нашого борщу. 

 В наслідок землетрусу утворилось Чорне море приблизно 7500 років тому.

 Пройшов розкол між Каспійським і Середземним морем в процесі цього з'явилась Босфорська протока.

 Через протоку морська вода проникла в плоске озеро, яке розташовувалося на території сучасного Чорного моря.

 

Козаки не тільки їли борщ, а ще й любили купатись в Чорному морі,

 Для Запорізьких козаків це був важливий водний шлях.

 

Використовуючі свої маневрені чайки вони швидко переміщувались морем, використовуючи його для торгівлі та оборони.

 Це був для них важливий елемент для життя та для історії борщу.

 Кожна родина готує борщ по своєму рецепту і на свій смак, але це наш Український борщ, який має свою історію і культуру приготування. 

Яким ми його приготуємо, таким і будемо споживати та передавати його нащадкам в спадщину.

 Не буду давати поради по приготуванню борщу, бо кожен українець подорожує до свого рідного столу і їсть той борщ, який приготував на свій смак.

 

А українці можуть готують смачно, так, що при споживанні борщу аж по підборідку текло.

 Козацькі вуса затримували його, щоб не втратити смак.

 Ось вам і подорож в історичне минуле, яке об'єднало нас і зупинило біля тієї тарілки борщу, яку варили наші предки та передали нам у спадщину.

 Отож варіть борщ!

 Пройдуть сотні років і насчадки згадають історію свого борщу.

 А де томати спитаєте Ви?

 

 Кому сподобалась розповідь - ставте вподобайку в мережах, та дайте почитати друзям,

 📚 Підписуйтесь, залишайте свої коментарі з емодзі, які найкраще відображають ваші враження, та не забувайте натискати на топові смайлики 👍, щоб показати свою підтримку.

🌈 Бажаю вам чудового дня, наповненого позитивом, творчістю та натхненням, які ви знайдете на сторінках нашого блогу.

З найкращими побажаннями, Містер Вус 🎩✨